Цитаты из книги Симпатик

Ever since the first caveman discovered fire and decided that the ones still living in darkness were benighted, it’s been civilization against barbarism . . . with every age having its own barbarians.

This sight scandalized our French overlords, who saw this childhood nudity as evidence of our barbarism, which then justified their raping, pillaging, and looting, all sanctioned in the holy name of getting our children to wear some clothes so they would not be so tempting to decent Christians whose spirit and flesh were both in question.

I had an abiding respect for the professionalism of career prostitutes, who wore their dishonesty more openly than lawyers, both of whom bill by the hour.

Роззброїти ідеаліста було просто. Треба було лише спитати, чому ідеаліст не на передньому фронті тієї конкретної битви, яку він обрав для себе.

Ми всі були б у пеклі, якби нас судили лише по думках.

Я відпив свій скотч. Він був димний і м'який, з присмаком торфу та старого дуба, підкресленим лакрицею та невловимою сутністю шотландської мужності. Я любив скотч нерозведеним, як і правду. На жаль, нерозведену правду можна було собі дозволити не частіше за односолодовий скотч вісімнадцятилітньої витримки.

Завжди краще захоплюватись найкращими серед ворогів, аніж найгіршими серед друзів.

Як це - жити в часи, коли маєш долю, інакшу за війну, коли тобою керують не продажні боягузи, коли твоя країна не схожа на безрукого й безногого каліку, який живе лише на американській допомозі, що скрапує йому у вени?

Зрештою, талант - це те, що ти використовуєш, а не те, шо використовує тебе.

Глибоко в душі автори, байдуже, як вони вихвалені чи як чемно поводяться, невпевнені істоти з чутливим его, такі ж делікатні, як кінозірки, тільки значно бідніші июта менш гоамурні.

Щоб людина була щаслива, вона має вимірювати своє щастя на тлі нещастя іншого.

Якщо маєш те, за що годиться померти, то в тебе є причина жити.

Божевілля - це жити, не маючи для цього причини.

Якщо на початку кожного весілля я крутий хлопець з дешевого кіно, час від часу пересипаю жарти цинічними коментарями, то під кінець я схожий на розведений водою коктейль - третина співу, третина сентиментальності і третина смутку.

Печінка була найзмученішою частиною мого тіла - після совісті.

Смердить не секс, а лицемірство.

A nineteenth-century Russian novel and vodka accompanied each other perfectly. Reading a novel while one sipped vodka legitimized the drink, while the drink made the novel seem much shorter than it truly was.

There in full cadet uniform was the young crapulent major, photographed at that phase before his first chin even dreamed of grandfathering a third chin.