Цитаты из книги Княжа гора

Вовка кликати не треба - вiн сам прийде.

На Княжу гору поглянь - яка думка висока стоїть, а Днiпро якою думкою стелиться, от би тобi цi думки в голову вкласти, щоб розумiв землю, щоб шанував землю. Де ще таку живу книжку надруковану знайдеш?

...все живе має силу й ладне своєю силою подiлитися з людиною.

- Який безпечний народ наш! - наче аж сатанiли губи його вiд шпарких вигукiв. - Яка свiдомiсть у народу - як у безсмертної дитини, що нiколи не подорослiшає, не постарiшає, не обтяжiє розумом вiд досвiду!

- Скiльки вам рокiв, га? Дiд Гордiй мовчки насиляє рибу за рибою на шовкову шворку. - А вашiй бабi? - Веселий гiсть показує на бабу Килину, що мiж соняхiв порається на городi з сапою. - Скiльки рокiв вашiй молодицi? - Молодицi? - й не осмiхнеться старий. - Молодиця завжди молода, вона без вiку. - А внуковi? - А який у внука може бути вiк? Нiякого.

...хрест сiрiє на батюшчинiй могилi, наче гранiтна й острашлива квiтка розпачу людського, гранiтна квiтка скорботної єдностi людини зi свiтом посейбiчним та свiтом потойбiчним...

Мати синонька в дорогу виправляла, Мати синонька зрання научала: "Не пий, синоньку, першої повнонької, Бо перша повнонька - велика зрадонька. Вилий, синоньку, коневi на гривоньку".