Цитаты из книги The Thirteenth Tale

Хорошая сказка всегда берет верх над жалкими огрысками правды.

Понимаешь, я не хотела, чтобы меня нашли с этим дурацким носком. Я представила, как люди судачат: «Старуха под конец выжила из ума. Ее нашли с вязаньем на коленях, и представляешь: на том носке было вывязано сразу две пятки».

Время игр закончилось, надо было взрослеть.

Все дети мифолизируют свое появление на свет.

Знаете, Аврелиус, и с матерями не всегда все так просто и славно, как вам, вероятно, представляется. - Да? - похоже, это явилось для него откровением. Он смотрел на меня очень внимательно. - Ссоры? - Не совсем. Он нахмурил лоб. - Взаимное непонимание? Я покачала головой. - Еще хуже? - изумился он. В поисках ответа на эту загадку он обозрел небеса и лес, но ничего там не нашел и напоследок заглянул мне в лицо. - Тайны, - сказала я.

Я лицезрела душевное ничтожество великих мира сего и благородство сирых и убогих.

Мой кабинет был заполнен персонажами, ждущими, когда я о них напишу.

Это очень тяжко - любить одного из близнецов.

А для тих, хто поруч, імена не потрібні.

У кожного є своя історія.

Книжки, подобаються мені набаго більше, ніж люди.

Рішення, ухвалені опівночі, завжди можна гарантовано скусувати.

Тут навіть привидові не судилося вижити, не те що людині.

Немає старого будинку без власних історій, немає старого будинку без привидів.

Останнє слово в цьому найкращому зі світів завжди залишається за грішми.

Він любив її дужче, ніж своїх коней, і навіть дужче, ніж свого собаку.

Я залишила вікно трохи прочиненим, щоб чути стукіт дощу. Рівномірно, приглушено і м'яко він падав і падав на землю. Я чула його, коли роздягалася, коли читала і коли спала. Він супроводжував мої сни, як ненастроєний радіоприймач, який забули вимкнути на ніч і з якого лине розпливчастий звуковий фон, а за тим фоном ледь угалується шепіт якимись чужоземними мовами та уривки незнайомих мелодій.

Людина настільки призвичаюється до власних жахів, що геть забуває про те, яке вони можуть справити враження на інших.

Можливо, емоції моють запах чи присмак; можливо, ми, про те не здогадуючись, передаємо їх коливаннями повітряю

Доля, спершу така розважлива і поміркована, така схильна до компромісів, жорстоко помстилася у фіналі за примарне щастя